Pentium-MX 166: “I will be back”

Дякуючи одній хорошій людині, до нас потрапив трошки старий комп’ютер. ПК мав відправлятись в смітник, але знаючи мою любов до всього електроного, Тарас запропонував його забрати, що я і зробив.

Трошки про ПК.

Вигляд зпереду.

Візуально досить в збереженому стані. Кнопку ‘turbo’, правда, вдавили в середину, напевне, з надією, що це добавить трошки “коней”. Ну і заглушки під CD-ROM вірогідно забрав бабай того підвалу, де системник знаходився.

Вигляд ззаду.

ПК рясніє розмаїттям інтерфейсів… правда тогочасних.

З середини комп’ютер виглядає не менш епічно. В кавичках. 

Особливо грандіозно виглядає радіатор CPU. Такий манюнький….

 

Перше включення:

Відеокарта сказала привіт. Або її бабай пошкодив, який стибрив заглушки з корпусу під CD-ROM. Тим не менше ПК в сервісному… Трішки танців з бубном І:

Пентіум на 166 МГц, звісно,не ракета, але тепер ясно, чому затиснули кнопку “turbo”. Але з другої сторони, це краще ніж 486 процессор. І 64 Мб ОЗУ на той час було круто.

Раз вже ПК включили, варто було б завантажити якусь осю… і тут у довгій шухляді знахожу ось це:

Правда, час був безжальний до дискети. Вона вмерла. Але на моє здивування, у сусідів по офісу знайшли ще дві дискети, і одна з них була робоча. 

І що може інженер, запустити на такому пк ? 

Ну ж звісно цяцьку !!!

На жаль поргратися не вдалося, часу не вистачає… Але хоч пк і дууужжжеее старий, він навіяв багато приємних спогадів. 

Дякую Тарасику !!!.

One thought on “Pentium-MX 166: “I will be back”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.